1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Сонцетяжіння

Сонцетяжіння (28)

Весна, мов свічка стоїть. І тихо так! Від свічки тінню лягла журба. Ти був найкрашою з моїх вигадок, Найнебезпечнішою з забав.   Всі електрички — за літнім розкладом,Усі дерева — в зелену тінь…Я знов потроху стаю дорослоюІ вчуся жити на самоті.   У небі стигне блакитна туга.І кожний подих — ковток весни.Лягаю спати о пів на другу.І сплю до ранку.…
Ти не зумієш відшукатиЦієї стрічки рваний край.Яка тривожна і дзвінка ти!Яка страшна у тебе гра!   Ось — темний берег материзни.Він меншає. Тобі болить?Ах, пізно, Аріадно, пізно!Ламання рук. Солоний схлип…   Егеї — вмруть. Тезеї — зрадять,Діоніс викраде цноту —І струять вина Аріадну,І хмелем коси заплетуть.   І буде в погляді горітиВже не жертовна зла любов,А нитка — та зрадлива…

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...