1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (28)

А любов моя, хоч і у комі, — жива,Мов кімнатна рослина — сумна і безнеба.Все пробачу собі — і гріхи, і слова,Окрім того, що так закохалася в тебе.   Є величне кохання — мов зоряний шум,Є жертовне кохання — за нього вмирають,А про це — лиш безглузді зізнання пишуІ поволі-поволі підходжу до краю:   Крик… останнє зітхання… Шопенів “Прелюд”,Небо з…
Я так боюсь себе самої,Що можу зрадити кохання,Сховавшись в млосному туманіІ ставши сніжною горою.   Мій подих вітром забуттяВуста гарячі прохолодить.Хай стане сном колишня вродаІ мрія про твоє дитя…   Струмками сльози розлились,Чи кров отак тектиме завше?Ти скажеш, до струмка припавши:— Цей смак! Я знав його колись!   І спрагло питимеш до болю, —Як поцілунки пив тоді.Це вже не я.…