Мелодія вічних прощань
Мелодія вічних прощань (59)
21.05.22
Це я. Не поспішай мене прощать
Це я. Не поспішай мене прощать За те, чого я досі не зробила І не зроблю. Не те, щоб я безсила, — А просто доля не дарує час… Це я. Не поспішай мене зустріть. Я йду сама. У тебе я — транзитом, І, мабуть, не найкращу для візиту Обрала мить… Це я. Не поспішай шукати віск — Він весь розтанув…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
16.05.22
Гість
Коли зоряний вечірв білостінну гаваньприпливе під вітрилом ковдри,Він похилить втомлені плечідо затишку лави,де чатує чубатий спочинок недовгий. Встане вночі, мов сновида…По хатині, вікнами латаній,горошинами котяться зорі.Туманом піде.І ще довго-довго палатимена вустах гіркуватий морок. Серце в долоні зважить,Чару сонця за таліюперехилить на зелену стежину…— Світла моя! — скаже —не шукай мене у конваліях,я більше люблю жоржини.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)