Мелодія вічних прощань
Мелодія вічних прощань (53)
27.11.21
До розлук ми призвичаєні
До розлук ми призвичаєні,Ми при зустрічах обачливі.Тільки й робим, що прощаємось,Тільки й слова — “До побачення”. Шал ночей скувало кригою,Вкрала поморозь тепло моє, —Лиш розлука, мов релігія,Залишилась аксіомою.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
06.11.21
Оддай мене, мамо
Оддай мене, мамо! Та ні, не оддай —Чекають на мене жура та біда.Люблю? Не люблю? — не питаюся, ні.Ото тільки й світу, що плач та пісні.А що за піснями? — то знає один(Із поглядом долі, з очима біди),Отой, що його відпускала сама.Не дай мене, мамо, ой, мамо! Ой, ма!..Не спалить любові мандрівний вогонь —Коханий, що вирвався з раю мого.Під попелом…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- До розлук ми призвичаєні в Мелодія вічних прощань (27.11.21)
- "Я прийду і піду. І залишаться вірші" In Memoriam. Марина Брацило" в Спогади, рецензії, статті (25.11.21)
- Радіо Культура: говоримо про одну з найяскравіших поеток межі 1990-2000-х в Новини (24.11.21)
- Летімо, сестро в Сонцетяжіння (22.11.21)
- Так не буває, правда? в Я зроду тут живу (17.11.21)
- Гість в Проза (12.11.21)
- Ну, скажи мені, шукать де в Ключі від ранку (10.11.21)