Проза
Проза
Підкатегорії
Що сталося? Анічогісінько. Ми сиділи – я і тиша – у звичайнісінькій міській квартирі і пили каву: я – з маленької порцелянової чашки, вона – з загуслого коричнюватого повітря над…
Як благословення Боже, як прокляття – За які чесноти, за які гріхи? – Твоє місто, твоя невідворотність. Ти можеш марити готикою і бароко Львівської казки, Ти можеш подумки сходити пішки…
Степ... немов праматерія, з якої творяться віки нашої історії (сліпучий міф. чорне тло реальності), щоб знову розчинитися у ньому, коли прийде час.Так скажу, брате мій, сестро моя:степ єси і у…
Та ні, не в житі. Не – понад прірвою. Просто – вперед. От іде собі компанія. Триндить. Всім добре. Хтось: Масько! А її нема. Вона десь попереду. Або. Всі замовляють…
Давно це було… так давно, що й радники пана Президента, дарма що нафталіном просякли, того не пам’ятають. І навіть сам Прем’єр-міністр, на що вже мудрий чоловік, про те ані сном…
Мандрівки (нотатки) І. БУДНІ Сплачую данину місту: п’ю каву. Асфальт пахне смогом і безвихіддю. Шосте відчуття підказує шлях. Записник диктує остогидлий маршрут. Трамваї навіюють сон. Сонце розпеченими голками впивається в…
Змій – твій фатум – був перед тобою. Ти мав його вбити. Щось у тобі невідворотно відчувало потребу встромити списа у прекрасне блискуче тіло – і ти затято цілив у…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)