Медеє, привіт! Ти бува не скучаєш за татом?
Тебе ще не тягне на рідну Колхідщину?
Ти мусила б ще і родину свою пам’ятати:
Татусь-ворожбит і підірвані сестри поприщені.
Тобі ще не час для відвідин? Не час мандрувати?
Руно не повернеш – так хоч нагуляєшся.
І буде у всіх (включно зі мною) свято!
За що там іще ти, нещасна небого, тримаєшся?
Хіба за дітей – так вони уже досить дорослі,
А деякі навіть уже одружилися.
У тебе, Медеє, не чорні вже – сиві коси,
Мені вже, Медеє, ціпок змайструвати чи й милиці.
Медеє, мовчи! Я не хочу назад у минуле.
Не хочу – в жертовність любові безмежної!..
Медея мовчить. Безодню до серця тулить.
Завіса. Поклон. “Аргонавти”. Права застережено.
27.01.04
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)