Таке життя. Такі смішні закони.
І попри все, що мучило і мучить,
Я знаю: є десь перстень Соломона
Замість смішних зворушливих обручок.
І я могла би зазирнути в вічність,
Та повертаю впевнено і вперто:
Мій шлях торує Мьобіуса стрічку,
Де поруч потаємне і поверхня.
Приймаю – все. Хоча й не обирала.
Лягаю ґрунтом у першооснову.
Закон у персня, стрічки і спіралі
Один-єдиний: все почнеться знову.
15.12.12