Ще не час.
Вони іще чужі,
Ці слова,
не мовлені тобою.
Зброєносці. Хлопчики –
пажі.
Ну хіба підносити
набої
Ось вона, вся
королівська рать
Гарно вбрана
у святкові шати
Що за очі – ладна
помирать
А за Слово -
в вічності
лишатись
І ось так. І дотепер –
живі
А здавалось: молоде,
зелене…
Чи таких примхливих
бачив світ?
Вічність вміє вибирати,
Лено.
17.10.12