***
Вечір приніс звістку,
Синю, мов птах Метерлінка
В місті зимно і слизько,
В місті незатишно жінці
Місто її носить
На хвилях вечірньої втоми
Все так звичайно і просто:
Спогад твій втратив свідомість
Спогад твій знепритомнів
Думка в пітьмі потонула
Знаю: ти прийдеш додому,
Але не прийдеш в минуле
Небо – безжально і низько
Тисне свинцем квартали.
Вечір приніс звістку
Легше мені не стало