Я хотіла взяти тебе в долоні...
Але чи вистачить моїх маленьких долонь для тебе – такого великого, що ввібрав у себе весь світ?

Я хотіла скупати тебе у моїй ніжності...
Але чи змиє вона цю вічну тугу в твоїх очах?

Я хотіла сховати тебе в степу...
Але він виявився розкраяним, як твоя душа.

Я хотіла заквітчати тебе барвінком...
А він геть зів’яв.

Але коли в цей світ прийде наш син, я візьму його в долоні,
скупаю у моїй ніжності, заквітчаю барвінком і віднесу далеко-далеко в єдиний неторканий куточок степу, щоб сховати те єдине, що лишилося мені на згадку про тебе.

4-5.05.96