Самотнiй вiтер у вiкнах

Самотнiй вiтер у вiкнах
Що сталося? Анічогісінько. Ми сиділи - я і тиша - у звичайнісінькій міській квартирі і пили каву: я - з маленької порцелянової чашки, вона - з загуслого коричневого повітря над…
Я так і бачу їх – тонюнькі вервечки валіз, торбинок, лантухів - тягнуться, струменять, збігаючись до центра, мов вулички у містах часів Магдебурзького права. Здійснюють паломництво, напоєні по ручки, вервечки…
День був довгим, прозорим і важким, немов медова краплина. Вранці він повільно перекотився через вінця сивого присмерку – і з тих пір ніяк не зважувався впасти нарешті в простягнуті долоні…
Вітер постукав у вікно. Я відчинила квартирку - і він увірвався в мою тиху спокійну кімнату. Він виявився розбишакою – стукав крилами фіранок, грався моїм волоссям, а потім перевернув маленький…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)