Самотнiй вiтер у вiкнах
Самотнiй вiтер у вiкнах
Що сталося? Анічогісінько. Ми сиділи - я і тиша - у звичайнісінькій міській квартирі і пили каву: я - з маленької порцелянової чашки, вона - з загуслого коричневого повітря над…
Я так і бачу їх – тонюнькі вервечки валіз, торбинок, лантухів - тягнуться, струменять, збігаючись до центра, мов вулички у містах часів Магдебурзького права. Здійснюють паломництво, напоєні по ручки, вервечки…
День був довгим, прозорим і важким, немов медова краплина. Вранці він повільно перекотився через вінця сивого присмерку – і з тих пір ніяк не зважувався впасти нарешті в простягнуті долоні…
Вітер постукав у вікно. Я відчинила квартирку - і він увірвався в мою тиху спокійну кімнату. Він виявився розбишакою – стукав крилами фіранок, грався моїм волоссям, а потім перевернув маленький…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гірка пігулка болю в Мелодія вічних прощань (20.11.19)
- Поезію Марини Брацило в сучасному літературознавчому і культурологічному дискурсі вивчали учасники засідання круглого столу в ЗНУ в Новини (20.11.19)
- Колискова викладачу в Пісні (18.11.19)
- Я хочу на пасіку, в літо щедре в Сонцетяжіння (14.11.19)
- Може, й правду розказали в Я зроду тут живу (13.11.19)
- Круглий стіл. 14 листопада (оновлено) в Новини (12.11.19)
- А музика – скрізь в І залишаться - вірші (11.11.19)