Самотнiй вiтер у вiкнах
Самотнiй вiтер у вiкнах
Що сталося? Анічогісінько. Ми сиділи - я і тиша - у звичайнісінькій міській квартирі і пили каву: я - з маленької порцелянової чашки, вона - з загуслого коричневого повітря над…
Я так і бачу їх – тонюнькі вервечки валіз, торбинок, лантухів - тягнуться, струменять, збігаючись до центра, мов вулички у містах часів Магдебурзького права. Здійснюють паломництво, напоєні по ручки, вервечки…
День був довгим, прозорим і важким, немов медова краплина. Вранці він повільно перекотився через вінця сивого присмерку – і з тих пір ніяк не зважувався впасти нарешті в простягнуті долоні…
Вітер постукав у вікно. Я відчинила квартирку - і він увірвався в мою тиху спокійну кімнату. Він виявився розбишакою – стукав крилами фіранок, грався моїм волоссям, а потім перевернув маленький…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Зупинися допоки в І залишаться - вірші (15.05.19)
- Бачиш - востаннє в Неприкаяний блазень (14.05.19)
- ВЕСНЯНА ЕЙФОРІЯ в Я зроду тут живу (14.05.19)
- Так буває в І залишаться - вірші (12.05.19)
- А небо все тоншає в І залишаться - вірші (12.05.19)
- А зброю, що не заховали в І залишаться - вірші (11.05.19)
- Лиш пахощами дихай. Не дивися в Перепустка в вирій (08.05.19)