1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (106)

Раптом пригадуєш, як же це боляче – бути Знаєш водночас, який це солодкий біль Так ніби в грудні зливаєш вина із бутлів, Ніби свідомості знов програєш двобій Ніби укотре себе не чекаєш довше Аніж належних 15 чемних хвилин Ніби з долонь для води підставляєш ковшик (Ну, не вписати горнятко у спів ковили!) Потім спиняєшся. Тихо стаєш навшпиньки Щоб зазирнути ув…
Хто тебе фарбував у червоне, о світе мій? Хто тебе потолочив і перекопав? Десь закохані любляться, пишуться звіти І з’їдаються тонни грузинських приправ. Десь ведуться дебати і віщують провидиці, І заводи розмірено переводять метал, І летиться пілотам, і гонщикам їдеться, І комусь аплодує заведений зал… Мама кулеподібна наглядає за хлопчиком, Головою киває упевнено в такт Його крокам дитячим. і топче,…