1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 липня 2011

Хто зуміє, той пройде цим сонним теплом

Оцінити
(5 голоси)

Хто зуміє, той пройде цим сонним теплом,
Зупинившись на мить, попрощається з небом.
Замалює зеленим це вицвіле тло
І перейде котроюсь із сонячних гребель.

 

Хто захоче, той знайде загублений ключ
І прочинить роками зачинені двері.
Він не знатиме смутку, вагань і жалю
Й не скликатиме дурнів на тайну вечерю.

 

Хто попросить, на того чекатиме хліб
Золотавим теплом обважнілого зерна
Світлим спогадом криво накраяних скиб,
До яких приглядаються сонні озера.

 

Хто шукатиме папороть, може знайти
Мерехтливі блукання болотяних духів:
Сплине вогке тепло в листопадову стинь,
Загальмований світ і сповільнені рухи.

 

Хто питатиме шляху – блукатиме вік,
Не бажаючи спину і вкляклої миті...
Але як же це просто – в долонях трави
Сонно дихають зорі, немов перемиті.

19.01.04