Я хочу заворожити тишу:
Нехай вона стане кімнатою відпочинку.
Втомившись від шуму у скронях,
Від стукоту серця,
Від всіх балачок –
Порожніх, мов очі дурня –
Я відлічу коридором
Зазначену кількість кроків
І тихо вцвіту у спокій.
Останньою айстрою жовтня,
Нечутним польотом снігу,
Прозорістю сонного парку –
Напівнебуттям.
Не варто мене шукати,
Якщо зачинено двері
Моєї кімнати тиші.
Колись молоде пагіння
Нарешті прокинеться в зерні
І стане марити цвітом...
Отож, чекайте на мене!
До зустрічі серед ваших
Холодних і шумних майданів.
22.01.04