І. Там, де зоря простромила серце,
Розпливлось криваве озерце,
Заплелось червоне латаття...
Не журіться, милі браття!
ІІ. Ой, не журіться ви за мною,
Я впаду в тарву росою:
Прийми, земле, моє тіло.
Не журися, моя мила!
ІІІ. Ой, та не журися ти, не треба:
Тихий шепіт злине в небо,
Запалає сходу ватра...
Не журися, моя мати!
ІУ. Ой, не журися, біла нене,
Твоє серце коло мене –
Кожну раночку цілує...
Алілуйя!
R: Мене доля добре знала,
Степ під ноги простеляла –
Аж за обрій, аж до герцю,
Де зоря пробила серце.
