1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
11 травня 2015

ТЕБЕ ПОКЛИКАВ ВІТЕР

Написав  administrator
Оцінити
(4 голоси)

І.

Тебе покликав вітер в височінь.

Я плачу. Ти розгублено мовчиш:

Тобі не личать сльози… Ну так що ж? –

За двох відплачу. Серця не тривож.

 

Тебе покликав вітер вдалину –

З собою на безжалісну війну.

Мене залишиш. Я піду сама

В ту ніч, де нас з тобою вже нема.

 

R:

Вогонь –

На найвищий вежі запали вогонь:

Хай бачать степи, хай бачать усі його.

Хай бачать степи, хай знають: це кров моя тече –

Солона й гаряча, мов сльози з сліпих очей.

 

ІІ.

Тебе покликав вітер. Ну а ти

Зібгав мої заплакані листи.

І на порозі вже заклякнеш ти,

Не знаючи, лишитись, чи піти.

 

Тебе покликав вітер. Ти – іди.

Хай плачу я – це ще не знак біди.

Хай згаснуть всі вогні, але крізь бій

Я все одно світитиму тобі -

Вогнем…

 

ІІІ.

Тебе покликав вітер. А мене

Знання втішає, тихе і сумне,

Що у вогні скривавлених пожеж

Тебе моє кохання збереже.

 

Он, чуєш? –спів далекого вогню.

Та я плачем тебе не зупиню –

Я помолюся. Знаєш, час іти –

Ти – вітру син. Я –бранка самоти.