І.
Тебе покликав вітер в височінь.
Я плачу. Ти розгублено мовчиш:
Тобі не личать сльози… Ну так що ж? –
За двох відплачу. Серця не тривож.
Тебе покликав вітер вдалину –
З собою на безжалісну війну.
Мене залишиш. Я піду сама
В ту ніч, де нас з тобою вже нема.
R:
Вогонь –
На найвищий вежі запали вогонь:
Хай бачать степи, хай бачать усі його.
Хай бачать степи, хай знають: це кров моя тече –
Солона й гаряча, мов сльози з сліпих очей.
ІІ.
Тебе покликав вітер. Ну а ти
Зібгав мої заплакані листи.
І на порозі вже заклякнеш ти,
Не знаючи, лишитись, чи піти.
Тебе покликав вітер. Ти – іди.
Хай плачу я – це ще не знак біди.
Хай згаснуть всі вогні, але крізь бій
Я все одно світитиму тобі -
Вогнем…
ІІІ.
Тебе покликав вітер. А мене
Знання втішає, тихе і сумне,
Що у вогні скривавлених пожеж
Тебе моє кохання збереже.
Он, чуєш? –спів далекого вогню.
Та я плачем тебе не зупиню –
Я помолюся. Знаєш, час іти –
Ти – вітру син. Я –бранка самоти.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)