Під ніжністю осінніх дощів
Не вперше ми зустрілись з тобою
Краплини нас цілують з любов’ю
А кажуть, у природи немає душі
Під ніжністю осінніх дощів
Посивіють і зникнуть образи
І перша ж непримирена фраза
Сама мене зупинить: мовчи!
Під ніжністю осінніх дощів
Ми візьмемо туман у свідка
І все, чого не сталося влітку
Простить нас і прощати навчить
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Проминає доба знетямлена в І залишаться - вірші (23.10.17)
- Пробач, безімення в І залишаться - вірші (20.10.17)
- Під ніжністю осінніх дощів в Пісні (10.10.17)
- - Може, й правду розказали… в І залишаться - вірші (06.10.17)
- Щоночі входжу в темні зали в І залишаться - вірші (04.10.17)
- Море пінно цілує піски оксамитні в І залишаться - вірші (28.09.17)
- Ти чув, як плаче мовчання в І залишаться - вірші (27.09.17)