Під ніжністю осінніх дощів
Не вперше ми зустрілись з тобою
Краплини нас цілують з любов’ю
А кажуть, у природи немає душі
Під ніжністю осінніх дощів
Посивіють і зникнуть образи
І перша ж непримирена фраза
Сама мене зупинить: мовчи!
Під ніжністю осінніх дощів
Ми візьмемо туман у свідка
І все, чого не сталося влітку
Простить нас і прощати навчить
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Од минулого кладка в Я зроду тут живу (23.08.19)
- До кохання і віна в Я зроду тут живу (22.08.19)
- Знаю тебе і на смак і на дотик в І залишаться - вірші (21.08.19)
- Найгірша дорога в Я зроду тут живу (20.08.19)
- Така вже хороша – ну що ти, ну що ти в Неприкаяний блазень (16.08.19)
- Скажи мені, Сонце в Я зроду тут живу (10.08.19)
- Це життя – воно смугасте в І залишаться - вірші (09.08.19)