Під ніжністю осінніх дощів
Не вперше ми зустрілись з тобою
Краплини нас цілують з любов’ю
А кажуть, у природи немає душі
Під ніжністю осінніх дощів
Посивіють і зникнуть образи
І перша ж непримирена фраза
Сама мене зупинить: мовчи!
Під ніжністю осінніх дощів
Ми візьмемо туман у свідка
І все, чого не сталося влітку
Простить нас і прощати навчить
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Юркові Нозі - 45 років в Новини (18.10.18)
- В місті гамірно в І залишаться - вірші (18.10.18)
- Пригадую – ми ховалися від батьків в Пам’яті Юрчика (17.10.18)
- Бачиш? Я дихаю рівно в І залишаться - вірші (11.10.18)
- Неба трьом соколам замало в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Сонце моє так далеко в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Вже віск розтав в І залишаться - вірші (10.10.18)