Бліде лице. Тонка рука,
І сукня кольору жалоби –
Можливо, я і не така.
Не знаю. Іншим до вподоби.
Очей сухий тривожний блиск
Нудна й похмура «Фуга Баха»
І як воно було колись –
Ні гіркоти, ні сліз, ні страху?
Безжурність. Пісенька дзвінка.
Стрункого тіла тепла святість.
Для всіх, хто ніжності шукав,
Знаходився шматочок свята
Як я сміятися могла!
Тобі ж лишилася потреба
Любити жінку, що прийшла –
І стала долею для тебе
14.07.98