1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
10 грудня 2018

Дзвінкого дня натомлене плече

Оцінити
(8 голоси)

Дзвінкого дня натомлене плече

Уже під тягарем тремтить зрадливо

Я видовжено п’ю з твоїх очей

Настояне на усміхові диво –

 

Цей спогад твій із відзвуком жалю

За нашим теплим сіном незім’ятим

За тим, що тричі замкнено на ключ –

Із журавлів, на небі розіп’ятих

 

Дощі зродили розсипом рясним

Всю землю затопивши аж по вирій

Не смій мені вертатися у сни

Мов у свою покинуту квартиру

 

Вже маєм інше житло – я і ти

А сни стоять порожні. Ані руху.

Закинуті, вологі від сльоти

У них давно нема живого духу.