25 грудня 2018

Колись почувалась криницею

Друк
Оцінити
(8 голоси)

Колись – почувалась криницею,

Глибокою і холодною.

І пахли вуста полуницями,

І іншого запаху – жодного.

 

Мабуть, не існує міри

На мрії мої кольорові.

Коли почувалась виром –

Вуста мали присмак крові.

 

Життя. Кольорові скельця.

І нині здається навіть,

Що я – лісове джерельце.

І пахнуть вуста, мов трави.

 

Вода із душі і плоті,

Вже маю доволі стажу.

Якою я стану потім?

А спробуєш – і розкажеш!

2007

Повернутись нагору