Слухай казочку, сірий котику,
Як виходили та й два потяги
В них – хто мешкає і не мешкає,
З міста А-шкіна й міста Бе-шкіна
О дванадцятій о годині
Ще й по колії по єдиній
Довго їхали – і не стрілися:
Чому? Не судилося!
жовтень, 1995
Слухай казочку, сірий котику,
Як виходили та й два потяги
В них – хто мешкає і не мешкає,
З міста А-шкіна й міста Бе-шкіна
О дванадцятій о годині
Ще й по колії по єдиній
Довго їхали – і не стрілися:
Чому? Не судилося!
жовтень, 1995
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
© 2024 Брацило Марина - персональний сайт сучасної української поетеси. Всі права захищено. Розробка та супроводження сайтів.