Як весною скажу я,
Що пожовкла трава,
Не повіриш, зозуле,
Справді так не бува.
Як скажу, що буває
Листопад навесні,
Не повіриш ти, гаю,
Не повіриш мені.

А як мовлю, що цвіт твій
Не розквітши зів’яв,
Лиш хитнеш свої віти –
Не буває, мовляв…
– Не було, не буває,
І не буде, о ні, –
Буйний вітер літає,
Плута коси мені.

Ой ти , вітре-буяне,
Два широких крила.
Плаче дівчина, в’яне,
Хоч іще не цвіла.
Як весною скажу я,
Що пожовкла трава,
Не повіриш, зозуле,
Справді так не бува…

1990 рік