1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (59)

Це я. Не поспішай мене прощать За те, чого я досі не зробила І не зроблю. Не те, щоб я безсила, — А просто доля не дарує час… Це я. Не поспішай мене зустріть. Я йду сама. У тебе я — транзитом, І, мабуть, не найкращу для візиту Обрала мить… Це я. Не поспішай шукати віск — Він весь розтанув…
16.05.22

Гість

Коли зоряний вечірв білостінну гаваньприпливе під вітрилом ковдри,Він похилить втомлені плечідо затишку лави,де чатує чубатий спочинок недовгий.   Встане вночі, мов сновида…По хатині, вікнами латаній,горошинами котяться зорі.Туманом піде.І ще довго-довго палатимена вустах гіркуватий морок.   Серце в долоні зважить,Чару сонця за таліюперехилить на зелену стежину…— Світла моя! — скаже —не шукай мене у конваліях,я більше люблю жоржини.
Сторінка 1 з 2

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...